тупокінцевий
ТУПОКІНЦЕ́ВИЙ, а, е.
Який має тупий, закруглений кінець.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тупокінцевий — тупокінце́вий прикметник Орфографічний словник української мови