тупокінцевий

тупокінце́вий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тупокінцевий — ТУПОКІНЦЕ́ВИЙ, а, е. Який має тупий, закруглений кінець. Словник української мови у 20 томах