тупомордий
ТУПОМО́РДИЙ, а, е.
1. Який має тупу, широку морду.
2. перен., зневажл. Нерозумний. некмітливий, дурний.
3. розм. Який має тупу, широку передню частину (про предмет).
Словник української мови (СУМ-20)ТУПОМО́РДИЙ, а, е.
1. Який має тупу, широку морду.
2. перен., зневажл. Нерозумний. некмітливий, дурний.
3. розм. Який має тупу, широку передню частину (про предмет).
Словник української мови (СУМ-20)