турботливо

ТУРБО́ТЛИВО.

Присл. до турбо́тливий.

Їй допомогли скинути важку мокру шинелю, її турботливо напували чаєм (О. Гончар);

– Спіть, Миколо Павловичу... Перед нами завтра нелегка дорога. – Вона сказала це так ніжно, по-материнському турботливо, як можуть говорити тільки жінки (М. Томчаній);

Галина бачить, як батькові очі турботливо зупиняються на зачинених дверях маминої кімнати (О. Донченко);

// Виявляючи увагу, дбайливо.

Він підійшов до ліжка і позакривав їм [дітям] турботливо веретою ноги (А. Турчинська).

Значення в інших словниках

1. турботливо — турбо́тливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. турботливо — Присл. до турботливий. || Виявляючи увагу, дбайливо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. турботливо — ТУРБО́ТЛИВО. Присл. до турбо́тливий. Їй допомогли скинути важку мокру шинелю, її турботливо напували чаєм (Гончар, III, 1959, 190); — Спіть, Миколо Павловичу… Перед нами завтра нелегка дорога.  Словник української мови в 11 томах