турмалін
ТУРМАЛІ́Н, у, ч.
Мінерал кристалічної будови, різновиди якого мають різний колір (чорний, бурий, рожевий, зелений та ін.); застосовується для виготовлення поляризаційних приладів і в радіотехніці, а гарні ґатунки, що є дорогоцінними каменями, використовуються в ювелірній справі.
Прозорий кварц і турмалін незамінні в спеціальних оптичних приладах (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)