турнік
ТУРНІ́К, а́, ч.
Гімнастичний снаряд, що складається з круглого металевого стрижня, прикріпленого горизонтально на двох стояках; перекладина.
Від річки повернувся Карпо і одразу попрямував до турніка (А. Шиян);
Хлопці робили вправи на реях і турніках (Ф. Бурлака).
Словник української мови (СУМ-20)