тутки
ТУ́ТКИ, ТУ́ТКА, присл., діал.
Тут (див. тут¹).
Ось мигнув блиск – се з вартової будки. Ось тінь густіша – се дрімучий ліс. Ось шум глухий – ріка... десь тутки (І. Франко);
– Чого оця [Анна] тутки хоче? – кликнула мати (О. Кобилянська);
– Відай, до другого пришестя тутка нам гибіти (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)