тутки
ТУ́ТКИ, ТУ́ТКА, присл., діал. Тут ( див. тут¹)
Ось мигнув блиск — се з вартової будки. Ось тінь густіша — се дрімучий ліс. Ось шум глухий — ріка… десь тутки (Фр., X, 1954, 195);
— Чого оця [Анна] тутки хоче? — кликнула мати (Коб., II, 1956, 196);
— Відай, до другого пришестя тутка нам гибіти (Тют., Вир, 1964, 460).
Словник української мови (СУМ-11)