тутукати
ТУТУ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм.
1. Утворювати розмірені уривчасті звуки; часто тукати, стукати.
Тутука дятел в сук (В. Поліщук);
// Часто стріляти, утворюючи звуки, здалеку схожі на стукіт.
Мов дятел, .. тутукав кулемет (П. Панч).
2. Утворювати звуки “ту-ту”.
Паровоз тутукає; Автомобіль тутукає.
Словник української мови (СУМ-20)