тушуватися
ТУШУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., розм.
1. Поводитися так, щоб бути непомітним.
– Ви що ж, Хаєцький, тушуєтесь? – гримав Вася. – Чому заховалися під воза, коли транспортна рота чесала Островського батогами? (О. Гончар).
2. Відчувати ніяковість; знічуватися.
– Може, допомогти тобі чимсь треба?.. Говори, не тушуйся (В. Собко);
// Боятися, побоюватися.
– Не тушуйся. Грошей твоїх я в тебе не візьму (Григорій Тютюнник).
3. Пас. до тушува́ти.
Словник української мови (СУМ-20)