тушуватися
ТУШУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., розм.
1. Поводитися так, щоб бути непомітним.
— Ви що ж, Хаєцький, тушуєтесь? — гримав Вася. — Чому заховалися під воза, коли транспортна рота чесала Островського батогами? (Гончар, III, 1959, 202).
2. Відчувати ніяковість; знічуватися.
— Може, допомогти тобі чимсь треба?.. Говори, не тушуйся (Собко, Нам спокій.., 1959, 126);
// Боятися, побоюватися.
— Не тушуйся. Грошей твоїх я в тебе не візьму (Тют., Вир, 1964, 54).
3. Пас. до тушува́ти.
Словник української мови (СУМ-11)