тьопати

ТЬО́ПАТИ, аю, аєш, недок., розм.

1. що і без прям. дод. Бити, стьобати когось чим-небудь.

В обличчя тьопала листям ліщина, струшувала холодні сльози мені на голову (О. Десняк).

2. без прям. дод., ірон. Іти (не швидко, повільно, по поганій дорозі або будучи дуже стомленим); плентатися.

[Марко:] І отак всю дорогу тьопала? [Мотря:] Верстов з п'ятдесят (З. Мороз);

Жора, обвішаний пакунками, хекаючи, тьопав іззаду (О. Ковінька);

Дебелий рудовусий солдат сказав лишень: “Немає начальства!” та й по тому. Хочеш стій, хочеш додому тьопай (Ю. Бедзик).

3. що і без прям. дод. Жадібно їсти, сьорбаючи.

В хлопців аж очі заблищали – раптом почули в собі вовчий голод. Поставили кругом столу, тьопають (С. Васильченко);

Зголодніло налягає на обід бульдозерний Закарлюка, мовчки жадібно тьопають з мисок інші механізатори (О. Гончар);

Розкудланий Тюха .. тьопав дерев'яною ложкою якусь розбовтану поливку (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. тьопати — тьо́пати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. тьопати — див. іти; їсти  Словник синонімів Вусика
3. тьопати — тьо́пати (тю́пати) 1. іти повільно, без поспіху, ледве переставляючи ноги (м, ср, ст): Ринком проходив помалу, нога за ногою, а паличка попереду. В його ніздрі вдаряв знайомий запах швайцарського сиру і оселедців на вулиці Руській.  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. тьопати — Аю, -аєш, недок. Іти. Тьопай звідси пошвидше.  Словник сучасного українського сленгу
5. тьопати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 перех. і неперех. Бити, стьобати когось чим-небудь. 2》 неперех., також ірон. Іти (не швидко, повільно, поганою дорогою чи будучи дуже стомленим); плентатися. 3》 перех. і неперех. Жадібно їсти, сьорбаючи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. тьопати — БРЕСТИ́ (повільно або важко йти), ПЛЕСТИ́СЯ розм., ПЛЕ́НТАТИСЯ розм., ПЛЕ́НТАТИ розм. рідше, ПХА́ТИСЯ розм., ТЕЛЕ́ПАТИ розм., ТЕЛЕ́ПАТИСЯ розм., ТЕЛІПА́ТИСЯ розм., ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ) розм., ТЬО́ПАТИ розм., ТЬО́ПАТИСЯ розм., ТЮ́ПАТИ розм.  Словник синонімів української мови
7. тьопати — Тьо́пати, -паю, -паєш; тьо́пав; тьо́пнути, -ну, -нет; тьо́пнув  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. тьопати — ТЬО́ПАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. перех. і неперех. Бити, стьобати когось чим-небудь. В обличчя тьопала листям ліщина, струшувала холодні сльози мені на голову (Десняк, Опов.., 1951, 59). 2. неперех., також ірон.  Словник української мови в 11 томах
9. тьопати — Тьо́пати, -паю, -єш гл. 1) Шлепать (по грязи). 2) Ѣсть, уплетать. Наварила вона вечеряти, поставила; москаль так тьопає. Рудч. Ск. II. 165. І вечері ніколи не варили, усе обідню юшку тьопали. Г. Барв. 505.  Словник української мови Грінченка