тьох

ТЬОХ, ТЬОХ-ТЬО́Х, виг.

1. Звуконаслідування, що означає спів соловейка.

“...Тьох-тьох” – залящав коло мене близенько Веселий, гульливий співун-соловейко (А. Кримський);

Гарно так було [у садку], та пах такий був. Ще соловейко як піде “тьох-тьох-тьох” – аж дух радіє (А. Тесленко);

// Уживається на позначення сильного раптового удару серця.

Стук, стук заступом у домовину; а в серці: тьох, тьох! (Ганна Барвінок).

2. розм. Уживається як присудок за знач. тьо́хнути.

Що рибка смик – то серце тьох! Серденько щось Рибалочці віщує (П. Гулак-Артемовський);

Увійшла в клас Ганна Михайлівна, а в мене серце тільки – тьох! Поганий знак. Мабуть таки викличе (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. тьох — тьох вигук незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. тьох — тьох-тьох, виг. 1》 Звуконаслідування, що означає спів соловейка. || Уживається на позначення сильного раптового удару серця. 2》 розм. Уживається як присудок за знач. тьохнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тьох — ТЬОХ, ТЬОХ-ТЬО́Х, виг. 1. Звуконаслідування, що означає спів соловейка. «…Тьох-тьох» — залящав коло мене близенько Веселий, гульливий співун-соловейко (Крим., Вибр., 1965, 53); Гарно так було [у садку], та пах такий був.  Словник української мови в 11 томах
4. тьох — Тьох! меж. 1) Выраж, біеніе сердца. 2) Выраж. трель соловья. Соловейко як тьох, дак тьох.  Словник української мови Грінченка