тьотя
ТЬО́ТЯ, і, ж., розм.
Те саме, що ті́тка.
– Ось і Миколка, – обізвалася Одарка. – Виспався, сину? Чому не поздоровкаєшся з тьотею Христею? (Панас Мирний);
В лице привітний вітер віє. Лети, мій поїзде, лети! Там жде мене моя Марія, і мати, й сестри, і брати. Там жде мене моя бабуся і тьоті тихої любов (В. Сосюра);
Вечорами до мами приходило кілька тьоть (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)