тьотя —
ТЬО́ТЯ, і, ж., розм. Те саме, що ті́тка. – Ось і Миколка, – обізвалася Одарка. – Виспався, сину? Чому не поздоровкаєшся з тьотею Христею? (Панас Мирний); В лице привітний вітер віє. Лети, мій поїзде, лети!...
Словник української мови у 20 томах
тьотя —
-і, ж., розм. Те саме, що тітка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тьотя —
спаси́бі ва́шій тьо́ті (ва́шому ба́тькові), ірон. Уживається для вираження незадоволення тим, з чим хто-небудь не може погодитися або чого не може прийняти. — Ви могли б організувати якусь акцію на Сході.— Спасибі вашій тьоті! Лізьте самі в те пекло (П. Загребельний).
Фразеологічний словник української мови
тьотя —
ТЬО́ТЯ, і, ж., розм. Те саме, що ті́тка. — Ось і Миколка, — обізвалася Одарка. — Виспався, сину? Чому не поздоровкаєшся з тьотею Христею? (Мирний, III, 1954, 354); В лице привітний вітер віє. Лети, мій поїзде, лети!...
Словник української мови в 11 томах
тьотя —
Тьотя, -ті ж. Тетя. У дѣтей: всякая женщина. О. 1861. VIII. 8.
Словник української мови Грінченка