тюленебоєць
ТЮЛЕНЕБО́ЄЦЬ, бі́йця, ч.
Той, хто займається промислом тюленів (див. тюле́нь 1).
До півострова Мангишлак, де розташоване місто рибалок і тюленебійців, якихось дві з половиною години [літаком] (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)