тюленебоєць
ТЮЛЕНЕБО́ЄЦЬ, бі́йця, ч. Той, хто займається промислом тюленів ( див. тюлень 1).
До півострова Мангишлак, де розташоване місто рибалок і тюленебійців, якихось дві з половиною години [літаком] (Рад. Укр., 12.III 1964, 3).
Словник української мови (СУМ-11)