тютюкати

ТЮТЮ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм.

Те саме, що тю́кати¹.

Навздогін йому свистіли й тютюкали (із журн.).

Значення в інших словниках

1. тютюкати — тютю́кати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. тютюкати — -аю, -аєш, недок., розм. Те саме, що тюкати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тютюкати — ТЮТЮ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що тю́кати 1. Навздогін йому свистіли й тютюкали (Бойч., Молодість, 1949, 10).  Словник української мови в 11 томах
4. тютюкати — Тютюкати, -каю, -єш гл. Кричать тютю. Тютюкать добре навчився.... Як гукону було: ей, тю-тю-тютю! то аж листя з дуба посиплеться. О. 1862. II. 27.  Словник української мови Грінченка