тютюнковий
ТЮТЮНКО́ВИЙ, а, е, заст.
Тютюновий.
Чоловік .. смоктав тютюнкові корінці з коротенької люльки (О. Стороженко);
// Настояний на тютюні (див. тютю́н 1).
Тютюнкова горілка;
// у знач. ім. тютюнко́ва, вої, ж. Горілка, настояна на тютюні.
Ой, час би, Грицьку, нам, ой, час пошануваться: Не все ж нам, братіку [братику], не все парубкувать; Не все з дівчатами гасать і женихаться! І тютюнкову день і ніч в шинку круглять! (П. Гулак-Артемовський).
Словник української мови (СУМ-20)