тютюнковий
ТЮТЮНКО́ВИЙ, а, е, заст. Тютюновий.
Чоловік.. смоктав тютюнкові корінці з коротенької люльки (Стор., I, 1957, 250);
// Настояний на тютюні ( див. тютю́н 1).
Тютюнкова горілка;
// у знач. ім. тютюнко́ва, вої, ж. Горілка, настояна на тютюні.
Ой, час би, Грицьку, нам, ой, час пошануваться: Не все ж нам, братіку, не все парубкувать; Не все з дівчатами гасать і женихаться! І тютюнкову день і ніч в шинку круглять! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 125).
Словник української мови (СУМ-11)