тяжкопоранений
ТЯЖКОПОРА́НЕНИЙ, а, е.
Який має тяжку рану, тяжкі рани.
Тяжкопоранений солдат;
// у знач. ім. тяжкопора́нений, ного, ч.; тяжкопора́нена, ної, ж. Той (та), що його (її) тяжко поранено.
Над полем висів тягучий стогін залишених напризволяще тяжкопоранених (П. Кочура);
Павло з санітарами виносив тяжкопоранених на шлях (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)