1. Словник української мови у 20 томах

тяжкопоранений

ТЯЖКОПОРА́НЕНИЙ, а, е.

Який має тяжку рану, тяжкі рани.

Тяжкопоранений солдат;

// у знач. ім. тяжкопора́нений, ного, ч.; тяжкопора́нена, ної, ж. Той (та), що його (її) тяжко поранено.

Над полем висів тягучий стогін залишених напризволяще тяжкопоранених (П. Кочура);

Павло з санітарами виносив тяжкопоранених на шлях (В. Кучер).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тяжкопоранений — тяжкопора́нений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тяжкопоранений — ТЯЖКОПОРАНЕНИЙ, ВАЖКОПОРАНЕНИЙ – ТЯЖКО (ВАЖКО) ПОРАНЕНИЙ Тяжкопоранений, важкопоранений, -ого, ім. Той, хто має тяжке поранення. Над полем висів тягучий стогін залишених тяжкопоранених (П.Кочура); Костецький дивився, як зносять у човен важкопоранених (Л. Літературне слововживання
  3. тяжкопоранений — -а, -е. Який має тяжку рану, тяжкі рани. || у знач. ім. тяжкопоранений, -ного, ч.; тяжкопоранена, -ної, ж. Той (та), що його (її) тяжко поранено. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тяжкопоранений — ТЯЖКОПОРА́НЕНИЙ, а, е. Який має тяжку рану, тяжкі рани. Тяжкопоранений солдат; // у знач. ім. тяжкопора́нений, ного, ч.; тяжкопора́нена, ної, ж. Той (та), що його (її) тяжко поранено. Словник української мови в 11 томах