тільна
ТІ́ЛЬНА, прикм.
Яка виношує в собі плід (про корову, буйволицю, самицю лося, оленя і т. ін.).
– Ударив [пастух] тільну корову, та й скинула теля (Л. Мартович);
Теличка тільна і к великодню телятко приведе, буде коровою (Л. Яновська);
– Ти гуляй тут, – сказала Оля, – а я навідаюсь до когось з корівниць .. Корови тільні на фермі, овечки, коли б лиха не сталося (Ю. Мушкетик);
* У порівн. Перед ним встав, наче живий, важкий директор з грубим, застиглим обличчям, налитий тупою пихою по сам картуз і нерухливий, як тільна корова (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)