тільник

ТІЛЬНИ́К, а́, ч., розм.

Матроська спідня сорочка (з білими й синіми смугами) звичайно трикотажна.

Опуклі груди його під бушлатом облягав смугастий матроський тільник (Ю. Смолич);

Під сорочкою він носив смугастий тільник і дуже гордився ним (Д. Ткач).

Значення в інших словниках

1. тільник — тільни́к іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. тільник — -а, ч., розм. Матроська спідня сорочка (з білими й синіми смугами), звичайно трикотажна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тільник — ТІЛЬНИ́К, а́, ч., розм. Матроська спідня сорочка (з білими й синіми смугами) звичайно трикотажна. Опуклі груди його під бушлатом облягав смугастий матроський тільник (Смолич, Світанок.., 1953, 381); Під сорочкою він носив смугастий тільник і дуже гордився ним (Ткач, Гриць.., 1955, 5).  Словник української мови в 11 томах