тіль-тіль

ТІЛЬ-ТІ́ЛЬ, присл., розм.

Те саме, що ті́льки-ті́льки.

А он тіль-тіль проклюнувся грибочок, у нього ще й ніжки нема, а шапочка навіть не встигла почервоніти (М. Стельмах);

Літом я робила в полі, а як всніжило тіль-тіль, я товаришок питала, поступала ув артіль (П. Тичина);

Цієї неділі він прокинувся зарані: ще тіль-тіль почало розвиднятись (Ю. Збанацький);

Ні, вона тремтить від тих вибухів, що тіль-тіль тут одгриміли. (І. Багряний).

Значення в інших словниках

1. тіль-тіль — тіль-ті́ль прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. тіль-тіль — див. ледве; мало  Словник синонімів Вусика
3. тіль-тіль — присл., розм. Те саме, що тільки-тільки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тіль-тіль — ЛЕ́ДВЕ (ЛЕ́ДВИ) (ЛЕ́ДВІ) (ЛЕ́ДВО діал.) присл. (майже непомітно або нечутно), ЛЕДЬ, СЛА́БО, СЛА́БКО, ТІ́ЛЬКИ, ЛЕ́ДВЕ-ЛЕ́ДВЕ підсил., ЛЕДЬ-ЛЕ́ДЬ підсил., ЛЕ́ДВЕ-ЛЕДЬ підсил., ЛЕ́ДВЕ-НА-ЛЕ́ДВЕ підсил., ЛЕ́ДВЕ-НЕ-ЛЕ́ДВЕ підсил., ТІ́ЛЬКИ-ТІ́ЛЬКИ підсил.  Словник синонімів української мови
5. тіль-тіль — ТІЛЬ-ТІЛЬ, присл., розм. Те саме, що ті́льки-ті́льки. А он тіль-тіль проклюнувся грибочок, у нього ще й ніжки нема, а шапочка навіть не встигла почервоніти (Стельмах, Гуси-лебеді..  Словник української мови в 11 томах
6. тіль-тіль — Тіль-тіль нар. Чуть-чуть, едва. Бігла собака за зайцем так близько — тіль-тіль не вхопить. Новомоск. у. Тіль-тіль що пам'ятаю се. Грин. II. 178.  Словник української мови Грінченка