Словник української мови у 20 томах

тіньовик

ТІНЬОВИ́К, а, ч., розм.

Підприємець, що здійснює фінансову, економічну діяльність нелегально, ухиляючись від податків.

Через комп'ютери, що працювали цілодобово, “тіньовики” відстежували рух грошей на банківських рахунках (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. тіньовик — тіньови́к іменник чоловічого роду, істота підприємець, що здійснює фінансову, економічну діяльність нелегально, ухиляючись від податків розм.  Орфографічний словник української мови
  2. тіньовик — -а, ч., розм. Підприємець, що здійснює економічну, фінансову діяльність нелегально, ухиляючись від податків.  Великий тлумачний словник сучасної мови