тіньовий
ТІНЬОВИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до тінь 1; який є тінню.
Тіньовий візерунок на підлозі.
2. Стос. до тіні (у 2 знач.); від якого утворюється густа тінь.
Затінювати ґрунт можуть і широколисті дерева з густою кроною, які в мішаних насадженнях називаються тому тіньовими (з наук. літ.);
// Який знаходиться в тіні, не освітлений сонцем.
Злежані шари почорнілого снігу ще де-не-де затримались на тіньовому схилі бурчака (О. Гончар);
Телевізійні пристрої та інфрачервона апаратура, розміщені на супутниках, дають метеорологам картину хмарності, снігового і льодового покриву не тільки на освітленому, але й на тіньовому боці планети (з газ.);
// Який добре росте, розвивається в затінених місцях; який не любить сонця (про рослини).
Прикладом тіньової рослини може бути копитень .. Ця рослина розвивається в тінистих листяних лісах (з навч. літ.);
Щоб одержати тіньові .. паростки, бульби картоплі пророщують у темному і теплому приміщенні (з наук. літ.).
3. розм. Який існує, діє незаконно; який ухиляється від податків.
Тіньовий капітал;
Тіньова економіка;
Базою тіньової влади в абсолютистських режимах ставали гроші (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)