тіньовий

ТІНЬОВИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до тінь 1; який є тінню.

Тіньовий візерунок на підлозі.

2. Стос. до тіні (у 2 знач.); від якого утворюється густа тінь.

Затінювати ґрунт можуть і широколисті дерева з густою кроною, які в мішаних насадженнях називаються тому тіньовими (з наук. літ.);

// Який знаходиться в тіні, не освітлений сонцем.

Злежані шари почорнілого снігу ще де-не-де затримались на тіньовому схилі бурчака (О. Гончар);

Телевізійні пристрої та інфрачервона апаратура, розміщені на супутниках, дають метеорологам картину хмарності, снігового і льодового покриву не тільки на освітленому, але й на тіньовому боці планети (з газ.);

// Який добре росте, розвивається в затінених місцях; який не любить сонця (про рослини).

Прикладом тіньової рослини може бути копитень .. Ця рослина розвивається в тінистих листяних лісах (з навч. літ.);

Щоб одержати тіньові .. паростки, бульби картоплі пророщують у темному і теплому приміщенні (з наук. літ.).

3. розм. Який існує, діє незаконно; який ухиляється від податків.

Тіньовий капітал;

Тіньова економіка;

Базою тіньової влади в абсолютистських режимах ставали гроші (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тіньовий — тіньови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тіньовий — (бік) не соняшний; П. зворотний, негативний; (уряд) паралельний, опозиційний, що претендує стати урядушим; (- економіку) неоподатковуваний. Словник синонімів Караванського
  3. тіньовий — -а, -е. 1》 Прикм. до тінь 1). || Який є тінню. 2》 Стос. до тіні (у 2 знач.); від якого утворюється густа тінь. || Який знаходиться в тіні, не освітлений сонцем. || Який добре росте, розвивається в затінених місцях; який не любить сонця (про рослини). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тіньовий — тіньові́ (те́мні) сто́рони чого. Недоліки, негативні супровідні явища і т. ін. Винятковість нерідко має і тіньові сторони (З журналу); Але чи ж варто нехтувати величчю цього життя заради його темних сторін (З журналу). Фразеологічний словник української мови
  5. тіньовий — НЕГАТИ́ВНИЙ (який заслуговує на осуд, викликає несхвалення); ТЕ́МНИЙ (про справу, діяльність, аспект чого-небудь і т. ін.); ТІНЬОВИ́Й (перев. зі сл. бік, сторона, аспект і т. ін.). Словник синонімів української мови
  6. тіньовий — ТІНЬОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до тінь 1; який є тінню. Тіньовий візерунок на підлозі. ∆ Тіньови́й теа́тр — вид театру, в якому дійовими особами є плоскі ляльки, тіні яких проектують на спеціальний екран. Словник української мови в 11 томах