тіснява

ТІСНЯ́ВА, и, ж., розм.

1. Те саме, що тісно́та́ 1, 2, 4.

Ми йшли то великими вулицями, то глухими завулками, то переходили майдани, то поринали в тісняву старих закапелків (Ю. Смолич);

За стінами-перегородками .. сиділи над паперами в неймовірній тісняві заклопотані люди (М. Чабанівський);

Відходить останній поїзд. Тіснява у вагонах (О. Донченко);

Він почував утому, задуху, йому здавалося, неначе щось тисне на нього з усіх боків, – почував тісняву майже фізично: ліктями, головою, грудьми (Ю. Мушкетик).

2. Тиск, давка.

Раніше, коли бувало на маршах або вночі під час тісняви на переправах виникали звичайні в таких випадках сутички між їздовими різних частин, Хома тримався подалі від гріха (О. Гончар);

Місто! Шалений поспіх. Тіснява. Штовханина (П. Загребельний);

Вагонна тіснява, духота й галас навкруги дратували Віру Павлівну (Б. Антоненко-Давидович).

Значення в інших словниках

1. тіснява — тісня́ва іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. тіснява — див. тіснота  Словник синонімів Вусика
3. тіснява — -и, ж. розм. 1》 Те саме, що тіснота 1), 2), 4). 2》 Тиск, давка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тіснява — ТІСНЯ́ВА, и, ж. розм. 1. Те саме, що тісно́та́ 1, 2, 4. Ми йшли то великими вулицями, то глухими завулками, то переходили майдани, то поринали в тісняву старих закапелків (Смолич, III, 1959, 485); За стінами-перегородками..  Словник української мови в 11 томах
5. тіснява — Тіснява, -ви ж. Тѣснота, давка. Тісна тіснява. К. Кр. 31.  Словник української мови Грінченка