убачливий

УБА́ЧЛИВИЙ (ВБА́ЧЛИВИЙ), а, е, розм.

Який виявляє увагу до кого-небудь; уважний.

– То вже що багата та вродлива [жінка], а привітна та вбачлива до кожного! (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. убачливий — уба́чливий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. убачливий — (вбачливий), -а, -е, розм. Який виявляє увагу до кого-небудь; уважний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. убачливий — УБА́ЧЛИВИЙ (ВБА́ЧЛИВИЙ), а, е, розм. Який виявляє увагу до кого-небудь; уважний. — То вже що багата та вродлива [жінка], а привітна та вбачлива до кожного! (Мирний, І, 1949, 365).  Словник української мови в 11 томах
4. убачливий — Убачливий, -а, -е Внимательный. Привітна та вбачлива до кожного. Мир. ХРВ. 351.  Словник української мови Грінченка