убачливий
УБА́ЧЛИВИЙ (ВБА́ЧЛИВИЙ), а, е, розм. Який виявляє увагу до кого-небудь; уважний.
— То вже що багата та вродлива [жінка], а привітна та вбачлива до кожного! (Мирний, І, 1949, 365).
Словник української мови (СУМ-11)УБА́ЧЛИВИЙ (ВБА́ЧЛИВИЙ), а, е, розм. Який виявляє увагу до кого-небудь; уважний.
— То вже що багата та вродлива [жінка], а привітна та вбачлива до кожного! (Мирний, І, 1949, 365).
Словник української мови (СУМ-11)