уберегти —
уберегти́ дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
уберегти —
див. уберігати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
уберегти —
БЕРЕГТИ́ (дбайливо ставитися до кого-, чого-небудь), ОБЕРІГА́ТИ, УБЕРІГА́ТИ (ВБЕРІГА́ТИ), ЖАЛІ́ТИ, ШКОДУВА́ТИ, ЖАЛКУВА́ТИ рідше, ЖА́ЛУВАТИ рідше, ЩАДИ́ТИ підсил. — Док.
Словник синонімів української мови
уберегти —
УБЕРЕГТИ́ див. уберіга́ти.
Словник української мови в 11 томах
уберегти —
Уберегати, -гаю, -єш сов. в. уберегти, -режу, -жеш, гл. Уберегать, уберечь, устерегать, устеречь. Де ж його вбережеш садок за такими хлопцями: тільки одвихнувся, а воно вже на вишні. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка