уберегти

Уберегати, -гаю, -єш

сов. в. уберегти, -режу, -жеш, гл. Уберегать, уберечь, устерегать, устеречь. Де ж його вбережеш садок за такими хлопцями: тільки одвихнувся, а воно вже на вишні. Харьк. у.

Значення в інших словниках

1. уберегти — уберегти́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. уберегти — УБЕРЕГТИ́ див. уберіга́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. уберегти — див. уберігати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. уберегти — БЕРЕГТИ́ (дбайливо ставитися до кого-, чого-небудь), ОБЕРІГА́ТИ, УБЕРІГА́ТИ (ВБЕРІГА́ТИ), ЖАЛІ́ТИ, ШКОДУВА́ТИ, ЖАЛКУВА́ТИ рідше, ЖА́ЛУВАТИ рідше, ЩАДИ́ТИ підсил. — Док.  Словник синонімів української мови
5. уберегти — УБЕРЕГТИ́ див. уберіга́ти.  Словник української мови в 11 томах