убивця
УБИ́ВЦЯ (ВБИ́ВЦЯ), і, ч. і ж.
Той, хто вбив кого-небудь.
У слідчого не було ніякого сумніву, що вбивця Якима є злодій, який провертів у коморі дірку (О. Донченко);
– Відпусти підводу. Хай убивцю пішки женуть до повіту (М. Стельмах);
Чи знаєш ти, о краю мій, Що всі убиті діти Волають у душі моїй: Убивцям відплатити! (М. Рильський);
Це ж, певно, тут сиділи і убивці, збудована ж в'язниця ще коли (Л. Костенко).
Словник української мови (СУМ-20)