ублажати
УБЛАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., УБЛАЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, док., кого, розм.
Догоджаючи, задовольняти чиїсь вимоги, примхи, бажання.
– Данила Бульбаша не знали? У божого чоловіка прикинувся – почав ходити і влітку, і взимку босий .. Наші купчихи йому ноги миють, волоссям витирають, сальцем ублажають (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)