уволений
УВО́ЛЕНИЙ (ВВО́ЛЕНИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до уво́лити.
Шляхта Галичини починає домагатись урівняння її в правах з коронною шляхтою. І це її бажання було вволене. В 1430 р. король Ягайло видав .. Едлинський привілей, який зрівнював галицьку шляхту в правах з коронною (з наук. літ.);
Щастя – це лише вволене бажання. А тому, що немає межі бажанням, немає й щастя (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)