угав
УГА́В (ВГАВ), у, ч.:
Не зна́ти уга́ву див. зна́ти
○ (1) Без уга́ву – не перестаючи, без перерви; невпинно.
Батареї без угаву молотили по них [дотах] (О. Гончар);
Військові оркестри без угаву грали різні голосні марші (Ю. Яновський);
Говорив [Добривечір] багато і без угаву (Яків Баш)
◇ Нема́є (нема́, не було́) вга́ву див. нема́.
Словник української мови (СУМ-20)