угноюваний

УГНО́ЮВАНИЙ (ВГНО́ЮВАНИЙ), а, е.

Дієпр. пас. до угно́ювати.

У другій половині XVII–XVIII ст. спостерігалися також зрушення в системі обробітку ґрунту. Зростала площа угноюваних ланів (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. угноюваний — угно́юваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. угноюваний — (вгноюваний), -а, с. Дієприкм. пас. мин. і теп. ч. до угноювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. угноюваний — УГНО́ЮВАНИЙ (ВГНО́ЮВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до угно́ювати.  Словник української мови в 11 томах