Словник української мови у 20 томах

угноєння

УГНО́ЄННЯ (ВГНО́ЄННЯ), я, с.

1. Дія за знач. угно́їти.

– Виснаження ґрунту я компенсую звичайними заходами угноєння (Ю. Смолич).

2. Те саме, що гній.

Вони [ланкові] з осені обробили ділянки, вивезли добрива, угноєння, провели снігозатримання, затримали вологу, підготували насіння (Ю. Яновський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. угноєння — угно́єння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. угноєння — (вгноєння), -я, с. 1》 Дія за знач. угноїти. 2》 Те саме, що гній.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. угноєння — Угно́єння, -ння; -ння, -но́єнь і -ннів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. угноєння — УГНО́ЄННЯ (ВГНО́ЄННЯ), я, с. 1. Дія за знач. угно́їти. — Виснаження грунту я компенсую звичайними заходами угноєння (Смолич, І, 1958, 69). 2. Те саме, що гній.  Словник української мови в 11 томах