угноєння
УГНО́ЄННЯ (ВГНО́ЄННЯ), я, с.
1. Дія за знач. угно́їти.
– Виснаження ґрунту я компенсую звичайними заходами угноєння (Ю. Смолич).
2. Те саме, що гній.
Вони [ланкові] з осені обробили ділянки, вивезли добрива, угноєння, провели снігозатримання, затримали вологу, підготували насіння (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)