угноєння
УГНО́ЄННЯ (ВГНО́ЄННЯ), я, с.
1. Дія за знач. угно́їти.
— Виснаження грунту я компенсую звичайними заходами угноєння (Смолич, І, 1958, 69).
2. Те саме, що гній.
Вони [ланкові] з осені обробили ділянки, вивезли добрива, угноєння, провели снігозатримання, затримали вологу, підготували насіння (Ю. Янов., II, 1954, 128).
Словник української мови (СУМ-11)