угноєння
УГНО́ЄННЯ (ВГНО́ЄННЯ), я, с.
1. Дія за знач. угно́їти.
— Виснаження грунту я компенсую звичайними заходами угноєння (Смолич, І, 1958, 69).
2. Те саме, що гній.
Вони [ланкові] з осені обробили ділянки, вивезли добрива, угноєння, провели снігозатримання, затримали вологу, підготували насіння (Ю. Янов., II, 1954, 128).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- угноєння — угно́єння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- угноєння — УГНО́ЄННЯ (ВГНО́ЄННЯ), я, с. 1. Дія за знач. угно́їти. – Виснаження ґрунту я компенсую звичайними заходами угноєння (Ю. Смолич). 2. Те саме, що гній. Вони [ланкові] з осені обробили ділянки, вивезли добрива, угноєння, провели снігозатримання, затримали вологу, підготували насіння (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
- угноєння — (вгноєння), -я, с. 1》 Дія за знач. угноїти. 2》 Те саме, що гній. Великий тлумачний словник сучасної мови
- угноєння — Угно́єння, -ння; -ння, -но́єнь і -ннів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)