1. Словник української мови в 11 томах

угноєний

УГНО́ЄНИЙ (ВГНО́ЄНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до угно́їти.

Відремонтований трактор котив по угноєному полю, залишаючи за собою широку борозну (Збан., Переджнив’я, 1955, 380);

// угно́єно, безос. присудк. сл.

Ділянку, виділену під горох, зорано на зяб і угноєно (Рад. Укр., 26.XI 1961. 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. угноєний — угно́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. угноєний — УГНО́ЄНИЙ (ВГНО́ЄНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до угно́їти. Відремонтований трактор котив по угноєному полю, залишаючи за собою широку борозну (Ю. Збанацький); // угно́єно, безос. пред. Ділянку, виділену під горох, зорано на зяб і угноєно (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. угноєний — (вгноєний), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до угноїти. || угноєно, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. угноєний — Угно́єний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)