угноєний
угно́єний
(вгноєний), -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до угноїти.
|| угноєно, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- угноєний — угно́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- угноєний — УГНО́ЄНИЙ (ВГНО́ЄНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до угно́їти. Відремонтований трактор котив по угноєному полю, залишаючи за собою широку борозну (Ю. Збанацький); // угно́єно, безос. пред. Ділянку, виділену під горох, зорано на зяб і угноєно (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- угноєний — Угно́єний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- угноєний — УГНО́ЄНИЙ (ВГНО́ЄНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до угно́їти. Відремонтований трактор котив по угноєному полю, залишаючи за собою широку борозну (Збан., Переджнив’я, 1955, 380); // угно́єно, безос. присудк. сл. Ділянку, виділену під горох, зорано на зяб і угноєно (Рад. Укр., 26.XI 1961. 2). Словник української мови в 11 томах