угодовський
УГОДО́ВСЬКИЙ, а, е, політ.
Прикм. до угодо́вець і угодо́вство 1.
Звичайно, безпринципність і угодовство пояснюються не тим, що опортуністи не знають законів логіки. Вони порушують ці закони через те, що проводять угодовську політику (з навч. літ.);
По суті, сам роблячи газету “Громадський голос”, Лесь Мартович прагнув викувати з неї гостру зброю, яка б поціляла у ворогів, морально знищувала панських лакуз, угодовських політиканів (з газ.);
// Який провадить політику угодовства.
– З якого це часу революційні демократи, – спитав солдат із залу, розуміючи в даному разі дрібнобуржуазні угодовські партії – меншовиків, есерів, – з якого це часу стали вони так боятися солдата з гвинтівкою? (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)