угон
УГО́Н¹, у, ч., техн.
Поздовжнє зміщення рейок, проводів, висотних конструкцій тощо, спричинюване рухом поїздів або дією інших зовнішніх чинників.
Підвищення надійності і безпеки роботи вантажопідйомних кранів, що експлуатуються на відкритих площадках, в більшості визначається попередженням аварій, викликаних угонами кранів вітром (з наук. літ.).
УГО́Н², у, ч., юр.
Те саме, що ви́крадення, викрада́ння.
Закон про угон повітряного судна прийнято відповідно до міжнародної Конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації (з наук. літ.);
// розм. Викрадення автомобіля.
Отже, і за крадіжку, і за угон автомобіля винного позбавляють волі на строк до трьох років (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)