угорнутий
УГО́РНУТИЙ (ВГО́РНУТИЙ), УГО́РНЕНИЙ (ВГО́РНЕНИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до угорну́ти.
Було чотири копійки, лежали аж у кутку на полиці в папірчик угорнуті (А. Тесленко);
Пишні квіти, вгорнуті в газету, Мати притискала до грудей (Я. Шпорта);
Димком зеленим вгорнуті, дерева Звелись в полях, як ватри запашні (М. Бажан);
Алея – довга і порожня, старанно вгорнута у ніч (В. Стус).
Словник української мови (СУМ-20)