угорський
УГО́РСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до уго́рці і Угорщина.
– Мені в город треба, дядькові старого вина добути, угорського (Б. Лепкий);
В горах майже не було населених пунктів. Лише коли-не-коли траплялись убогі висілки угорських та словацьких лісорубів (О. Гончар);
Ми вже знали, що вся ця розкіш і коні шестериками, срібні кухлі з угорським вином .. коштують дорого (Ю. Мушкетик);
Десь далеко в низині, в угорській долині, багряне сонце поволі котилося в Дунай (С. Журахович);
Угорський антрополог Іван Гашпар .. дійшов висновку, що “угорські русини за походженням є у безпосередньому зв'язку і з галицькими русинами, українцями” (з публіц. літ.).
2. у знач. ім. уго́рське, кого, с. Сорт виноградного вина.
– Угорське, шампан благородний, портвейн, бордо – от мої трунки (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)