угорці
УГО́РЦІ, ів, мн. (одн. уго́рець, рця, ч.; уго́рка, и, ж.).
Народ, що становить основне населення Угорщини.
Угорці, або мадяри, за мовою належать до фінно-угорської групи народів (з навч. літ.);
– Я повинен відомстити за його смерть, належно покаравши угорців і цього зрадливого молдавського воєводу Рареша. – Ви знову підете в похід, мій падишаху? (П. Загребельний);
А потім і в угорців зникли ниви кволі, І спіє хліб артільний в їх і в нашім полі (Ю. Гойда);
Угорки, пропустивши Черниша, про щось жваво заговорили поміж себе (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)