уготовляти
УГОТОВЛЯ́ТИ (ВГОТОВЛЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УГОТУВА́ТИ (ВГОТУВА́ТИ), у́ю, у́єш і УГОТО́ВИТИ (ВГОТО́ВИТИ), влю, виш; мн. угото́влять (вгото́влять); док., що.
1. книжн. Заздалегідь готувати, забезпечувати що-небудь.
Яка дорога стелеться, мій краю, Перед тобою в світлу далечінь, .. Які слова ти світові промовиш, Який бенкет народу уготовиш? (М. Рильський);
Поет [А. Малишко] посів своє місце в пантеоні незабутніх, його він уготував натхненним трудом і талантом (із журн.).
2. перев. док., рідко. Те саме, що приготува́ти.
От уготовили собі дещо, та як його їсти? Хліб у нас.., спечений на продаж, – гидота! (Ганна Барвінок);
Їй було ще чимало діла: треба було .. повити вінки, уготувати очерету, соломи задля купального вогнища (Л. Яновська);
Краще прославмо того, .. Хто за отарою в горах блукає і певен, що вдома Вірна дружина йому теплу вготує купіль (М. Зеров).
Словник української мови (СУМ-20)