угри

У́ГРИ, ів, мн. (одн. угр, а, ч.).

1. іст. Назва стародавнього кочового племені.

Слова угр – угри вживалися ще в епоху Київської Русі. З тих часів і успадкувала їх українська мова (з наук. літ.);

– Угри нападуть, заберуть, що можна, і підуть (І. Франко);

Угри, яких печеніги тіснили з причорноморських степів, куди угри перекочували з Приуралля, .. вторглися в Закарпаття (з наук. літ.).

2. спец. Узагальнена назва споріднених за мовою народів – зауральських мансі і хантів, дунайських угорців.

За цей тривалий час українська мова зазнавала різних сторонніх впливів. Для неї не минулося безслідно і грецька колонізація Чорноморського узбережжя, .. і зіткнення з хазарами, уграми, печенігами упродовж VIII –X ст. (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. Угри — У́гри множинний іменник населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
2. угри — -ів, мн., іст. Назва стародавнього кочового племені.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. угри — У́ГРИ, ів, мн., іст. Назва стародавнього кочового племені. — Угри нападуть, заберуть, що можна, і підуть (Фр., VI, 1951, 49); Угри, яких печеніги тіснили з причорноморських степів, куди угри перекочували з Приуралля...  Словник української мови в 11 томах